Колись, апостоли по землі ходили
Боже Слово всім говорили
Вони за це страждали
Їх катували, їх вбивали
Але від віри своєї вони не відступали.
Вони міцний фундамент для віри нам заклали
Щоб далі стіни ми самі вже будували
І ми стіни стали будувати
Цеглинки віри до цеглинки стали ми вставляти
На будівництві нам заважали
Проекти не раз переробляли
Майстрів часто нам міняли
Матеріал вчасно нам не доставляли
Але стіни ми побудували
Купола ми стали зводити
Багато з нас боялись висоти
Ті, хто боялись внизу стояли
Наверх сильнішим подавали
Матеріал, з якого верх вони складали
Самі міцніші верх той золотили
На куполі, на самому верху вони стояли
Всередині робити легше вже було
Вітри не задували, дощі не заливали
І так скоренько навели красоту
I зараз в храми ходять всі
Дякують майстрам за їх труди
Що їх віками будували
І не кожен знав, як вони страждали
гоменюк михаил,
г.гайсин, украина
гоменюк михаил владимирович, пришел к Иисусу в 2004 и полностью посвятил свою жизнь Богу. сейчас пишу стихи e-mail автора:lichmanyk@mail.ru сайт автора:личная страница
Прочитано 2912 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Посвящение брату Мику - Леонард Тарайлис В церкви отвергли человека, который основал собрание. Этот человек - американец. Он приезжал, учил, жертвовал деньги, собирал пожертвования в церквях Америки. А его просто забыли, тем не менее все шло как шло, продолжали встречаться и общаться, петь песни, молиться и выполнять всю христианскую рутину. Кто то смалодушествовал, кто-то просто устал бороться, а кому то все было безразлично с самого начала.
