***
Когда бы ни было войны, войска бы люди не держали,
Когда бы ни было любви, мы б этой жизни не познали.
Когда бы мы ценили то, чего нам в этой жизни мало,
Приобретённое потом, мы б не теряли, где попало.
Вам обвинить кого-то нужно, за оскорбленье чувств своих,
За пустоту часов пустых, за дни прожитые не дружно...
Не увлекайтесь,... хоть другой вдруг ненароком ошибётся,
Поправку время вносит в жизнь, и всё однажды повернётся.
И не беритесь отрицать, то, с чем вы «сразу» не согласны,
Ведь скорый взгляд оценки той, вам и самим не сразу ясный.
Не будьте резкими в сердцах, и не кичитесь отношеньем –
Цените, что дано терпеньем, – большое цениться в годах.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Наконец-то почувствовалось, что Вы в форме. Спасибо! Комментарий автора: Да и Вам того же... Оптизма, уверенности, радости, любви... и сразу много! С Новым годом!
Михаил
2008-12-30 17:46:20
Умничка! Комментарий автора: Ой, как к стати... а то мои домочатцы этому не не верят.
Щас им покажу - пусть умоются... Счастья в Новом году! Удачи и всего, всего... Поднимаю бокал за всех вас, моих друзей!
Крыло Олег
2008-12-30 17:49:40
Хорошее стихотворение.С Новым годом Вас и благославит Вас Господь. Комментарий автора: Ну,... старался Олег. Хотя вру, как-то само сложилось, а как не знаю...
Конечно и Вам, и Вам в Новом... выпить "Нового вина" и порадоваться. Храни нас всех Господь!
Николай Токарь.
2009-01-12 23:15:43
Дорогой мой брат во Христе. С Новым Годом!!! Когда вот так, спонтанно, вдруг приходит вдохновенье, то выдает душа слова провидческого озаренья. Я не хотел в стихах, но само получилось. Удачи и всего наилучшего на всю оставшуюся жизнь. С уважением. Комментарий автора: Николай, прости что задержался с ответом... Вижу и тебя Господь не обижает... С удовольствием читаю твои, зовущие к жизни стихи, в них доброта. Это созвучно моей душе, и всегда радуюсь за тебя. Храни и помогай тебе Господь...
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.